ЗАСТОСУВАННЯ ДОБРИВ
Соя вимагає великих кількостей елементів живлення, проте її біологічні особливості дозволяють добре використовувати післядію мінеральних і органічних добрив, фіксувати молекулярний азот повітря в симбіозі з бульбочковими бактеріями, засвоювати важкодоступні форми фосфору за рахунок мікорізоформуючих грибів. Для одержання одного центнера насіння сої необхідно 8,8 кг азоту, 2,8 кг фосфору, 3,6 кг калію. Основні кількості цих елементів засвоюються в період формування і наливу насіння, хоча споживання фосфору продовжується майже до його повного дозрівання. Середні дози фосфорних і калійних добрив в залежності від родючості ґрунтів наведені в таблиці.
Середні дози внесення фосфорних і калійних добрив під сою
Дані
добрива вносять восени перед основною обробкою ґрунту. Внаслідок того, що рекомендовані сорти мають добру азотфіксувальну здатність, в умовах півдня України за врожаю сої до 25 ц/га застосування азотних добрив на більшості типів ґрунтів економічно недоцільне. Внесення "стартових" доз азоту в кількості 20-30 кг/га затримує утворення бульбочок і знижує їх нітрогеназну активність. Дози азоту 100-120 кг/га сприяють підвищенню врожаю сої за відсутності бульбочок. Використання бактеріальних добрив має перевагу як в економічному відношенні, так і за дією на рослини. Зазвичай одна гектаропорція бактеріального добрива коштує приблизно 40 гривень, для його внесення не потрібно додаткової техніки і устаткування. Азотні добрива не можуть замінити цей прийом, тому що їхня дія на рослини різна. Мінеральний азот сприяє потужному розвитку вегетативної маси, оскільки він засвоюється в основному в першій половині вегетації. У період цвітіння і наливу насіння, коли соя потребує найбільшої кількості даного елементу, інокульовані рослини мають істотну перевагу порівняно з тими, які використали мінеральний азот. Дія бакпрепарату позитивно позначається не тільки на
величині врожаю, а й на вмісті білка в насінні. Бактеріальний препарат (інокулянт) являє собою чисту культуру високоефективних бульбочкових бактерій, розмножених в стерильному торфі, які знаходяться в активному стані. Він має вигляд зволоженої сипучої маси темного кольору, що утворює при розчиненні у воді суспензію. В одному грамі препарату міститься не менше 2,5 млрд. активних бульбочкових бактерій. На один гектар вносять 200 г
цього препарату. Термін його придатності 3 місяці. Він випускається у поліетиленових пакетах по 200, 400, 600 і 800 грамів. На етикетці вказується, під яку культуру він призначений, штам бульбочкових бактерій, термін приготування, наводиться коротка інструкція щодо його застосування. До внесення його зберігають за температури 12-15°С в темному сухому приміщенні
окремо від отрутохімікатів.
Обробку
насіння сої (інокуляцію) здійснюють безпосередньо перед сівбою вручну або механізованим способом. Для цього насіння насипають на брезент розміром 3×4 м, обприскують водою або розчином прилипача (концентрат барди, патока, меляса, зняте молоко), перемішують, наносять препарат, знову перемішують до рівномірного розподілу частинок на поверхні насіння і затарюють в мішки. Інокуляцію слід проводити в полі під навісом або на складі. Необхідно пам'ятати, що насіннєва шкірка у сої дуже ніжна і швидко вбирає воду. Тому при обробці кількість рідини має становити 0,8 -1,0 л на 100 кг насіння, замочувати насіння зручніше з ручного обприскувача.
Механізовану інокуляцію можна здійснювати машинами для протруювання насіння ПУ-3, ПСШ-3, АС-2, АПЗ-10, ПС-Ю, "Колос", "Мобітокс" та іншими. Перед роботою їх слід ретельно очистити від залишків отрутохімікатів, промити і знешкодити згідно зі санітарними правилами.
Біологічна азотфіксація тісно пов'язана з фотосинтезом. Тому для формування високої
продуктивності посівів необхідно прагнути до того, щоб обидва ці процеси мали максимальне значення. Добрі результати дає обробка насіння перед сівбою розчином молібдату амонію-натрію з розрахунку 40-50 г молібдену на гектар. Це сприяє активізації азотфіксації і фотосинтезу, що в кінцевому підсумку веде до збільшення врожаю.
|
